Незвичайні підходи до навчання
У світі існує безліч освітніх систем, які зовсім не схожі на звичну нам. У школах з такими системами дітям не задають домашніх завдань, не ставлять оцінки і не лають за неправильні відповіді.
Правда, це не означає, що вчитися в цих школах набагато простіше. Адже школярам доводиться брати на себе більше відповідальності і прагнути до знань. Розповідаємо про декілька альтернативних моделях освіти.
Вальдорфська педагогікаДіти, які навчаються за цією системою, довше залишаються дітьми. Вчитися читати їм потрібно не раніше семи років, писати ще пізніше. З семи років вони займаються творчістю, в тому числі танцями, і вивчають іноземні мови.
А ось з 14 років діти приступають до серйозними наук. У процесі навчання вони не використовують комп'ютери та іншу електроніку, зате часто займаються на вулиці і майструють іграшки своїми руками. Підхід до кожного учня викладачі вибирають в залежності від її темпераменту.
Реджіо-педагогікаВчитися за цією системою діти можуть вже з трьох років. Вони самі вибирають, що хочуть вивчати. Конкретний навчальний план за цією системою продумати неможливо, вихователі та вчителі повинні підлаштовуватися під інтереси учнів. Але загальний принцип навчання такий: заохочувати фантазію дитини, вчити його задавати питання і знаходити нестандартні відповіді.
Також в цій системі навчання велика роль сім'ї. Класи оформляють по-домашньому, а батьків залучають до виконання навчальних проектів.
Модель школи «Амара Беррі»Діти, які навчаються за цією системою, не витрачають купу часу на рішення однотипних завдань в зошитах. Вони уявляють себе на місці дорослих в повсякденних ситуаціях і намагаються застосовувати нові знання на практиці. Наприклад, на уроках математики вони можуть пограти в магазин або банк. Замість написання нудних творів і викладів ведуть свій блог або випускають власну газету.
Методика ХаркнессаСенс цієї методики в тому, щоб залучати всіх учнів в дискусію. У класах вони сидять не за окремим партами, а за одним великим столом. Так не вийде сховатися в куточку і пересидіти урок, якщо раптом не виконаєш домашку. Так у школярів і немає приводу боятися, що їх вилають за невиконане завдання або поставлять запитання, на який вони не зможуть відповісти. Учні завжди готові брати участь в обговореннях, адже розуміють, що несуть відповідальність за свою освіту.
Модель школи «Садбері Веллі»У школах, які працюють за цією системою, у учнів більше можливостей керувати процесом навчання. Вчителі допомагають дітям, якщо ті до них звернуться, але оцінки не ставлять і хід занять ніяк не контролюють. Ні в таких школах розкладу і поділу на класи по віковим групам. Діти об'єднуються за інтересами і самі визначають, як будуть проходити їх заняття. А ще беруть участь у розробці шкільних правил і розподілі бюджету.
Ще почитати по темі