Багато стереотипів про чоловіків і жінок не допомагають нам в житті і навіть є шкідливими, переконана блогер і культуролог Елла Россман. Але рік у рік, з покоління в покоління, батьки і школа вчать цьому дівчаток. У для Mel.fm автор описала п'ять навичок, без яких, на її думку, жінки не просто проживуть, а й стануть жити куди краще і щасливіше.
Багато стереотипів про чоловіків і жінок не допомагають нам в житті і навіть є шкідливими, переконана блогер. Але рік у рік, з покоління в покоління, батьки і школа вчать цьому дівчаток. У колонці для Mel.fm автор описала п'ять навичок, без яких, на її думку, жінки не просто проживуть, а й стануть жити куди краще і щасливіше, пише rebenok.by.
Бути акуратною і старанною
«Чому іграшки розкидані, ти ж дівчинка!», «Чому в зошиті брудно, ти ж дівчинка!», «Чому книги не на місці, ти ж дівчинка!» - хто не чув цього хоча б раз в житті? З упором на «ти ж дівчинка», звичайно. Дівчаток навчають бути особливо посидющими, акуратними і уважними до деталей, іноді до самої межі перфекціонізму.
Давайте відверто: акуратність, вміння все розкласти «по татко» і увага до деталей не мають ніякого відношення до гендеру. Можливо, вам вони знадобляться в професійному житті, але навіщо ж вчити цим навичкам кожну і так нав'язливо з малих років?
Втім, не випадково нас навчають саме їм. Від жінок як і раніше очікують, що вони і працювати будуть, і будинок з дітьми в порядку тримати, і, може бути, ще й чоловікові в його справах допомагати. Тобто рано чи пізно стануть для домашніх безкоштовними прибиральницями і секретарками за сумісництвом.
У соціології стан справ, коли жінки працюють по вісім годин, а потім приходять додому і приймаються всіх обпирати, обглажівать і розкладати все по місцях, називається «подвійна зміна» (або «друга зміна», «подвійне навантаження», «подвійний тягар») . Чи чесно, коли одні працюють в одну зміну, а інші в дві, та ще й безкоштовно в другу? Ні, нечесно, а ще дуже важко і утомливо. Давайте не будемо дівчаток до такого життя готувати.
Візуальне втілення всієї цієї гендерно аж ніяк не нейтральної історії про старанність - шкільні прописи. Взагалі писати красиво у нас як і раніше навчають всіх дітей, незалежно від статі, і, по-моєму, приділяють цьому в школах непропорційно багато уваги. Від дівчаток же часто, за тією ж старою недоброю звичкою, вимагають особливої акуратності в прописах і зошитах. В результаті у дівчаток і жінок зазвичай і справді красивіше почерк, у деяких він навіть каліграфічний, але в цьому немає взагалі ніякого сенсу, якщо тільки ви не, власне, каліграф.
бути слухняною
Для мене повсюдне вихваляння послуху - це релігія рабів. Нас оточує висококонкурентний і досить непростий світ, де все більше людей і все менше ресурсів. Тут потрібно проявляти ініціативу, боротися за свою ідею і за себе самого, за своє щастя і за свою справу. А ще в світі не все чесно влаштовано. Так чому ми вчимо дітей слідувати його правилам замість того, щоб міняти реальність?
Послух ніяким чином не допоможе знайти своє місце під сонцем і домогтися свого - важливого, потрібного, цікавого, іншого. Зате воно зробить дівчинку зручною всім оточуючим: батькам, вчителям, чоловікові і його мамі. Чи наблизить ця «зручність» дівчину на щастя і спроможності? У мене на цей рахунок великі сумніви. Слухняні дівчинки, які в результаті отримують все - це образ зі старих казок, на зразок «Попелюшки» і «Снігової королеви» (які ми всі теж читаємо в дитинстві, до речі). У реальному житті історія з послухом швидше про те, щоб потіснитися і дозволити навколишнім задовольняти свої бажання. Ніхто не гарантує, що вам за такий акт доброї волі відплатять сторицею.
У цій же таткові про послух всі класичні «вміння поступатися», «вміння слухати» і навіть «вміння бути непомітною» (чула я і про такий навику від однієї старої подруги). Як на мене, куди краще навчити дитину (будь-якої статі) слухати себе, сперечатися, аргументувати, захищати свої ідеї, домагатися поставлених цілей і проявляти таланти. І, звичайно, думати своєю головою замість того, щоб погоджуватися з усіма без розбору.
Не бігати
Уявлення про природну фізичну слабкість жінок перебільшені точно так же, як і уявлення про слабкість нашого розуму або лідерських якостей. Саме таку позицію захищає автор книги «Міф про слабкість» - американський психолог Колетт Доулінг. Вона об'єднує дані фізіологічних, біологічних і ендокринологічних досліджень і доводить, що дівчатка і жінки у фізичній силі могли б ні в чому не поступатися хлопчикам і чоловікам.Тільки перше зі шкільних років відучують користуватися своїм тілом: рідше віддають на спорт, менше заохочують активні ігри. Поступово жінки втрачають фізичну форму, адже якщо не тренуватися з раннього дитинства (і постійно), неможливо зберегти всі можливості організму. В цілому ж, якщо прибрати соціальні чинники, різниця між силою чоловіків і жінок незначна, пише Доулінг, і тільки ми самі робимо її настільки помітної.
Книга вийшла в 2001 році, її поки не перевели на російську мову. Хоча який актуальною вона здається для наших широт! Головна ж її думку вельми проста і багатогодинної роботи перекладачів і редакторів не вимагає: всякий раз, коли ви не даєте дівчинці зайвий раз побігати або залізти на дерево, ви робите її слабкіше фізично і, можливо, менш здоровою. Просто пам'ятайте про це.
Не битися
Неприємно таке говорити, але це факт: сексуальне та домашнє насильство - бич нашого суспільства. Багато агресори відчувають себе абсолютно безкарно і роблять зі своїми сім'ями все, що їм заманеться.
Від насильства не захищений ніхто, навіть сама обачна жінка на світі. Домашнє насильство - тільки один його вид. В таких умовах вміти захищати себе - розумний навик, який може врятувати життя і здоров'я. Кожен раз, коли ви хочете сказати дочки або молодшій сестрі «Не бийся, ти ж дівчинка», згадуйте, в якому оточенні їй доведеться жити, і не говорите нічого. А краще розкажіть дівчаткам, що таке поважне ставлення в парі і в будь-яких інших відносинах, а підліткам - як розпізнати небезпечні дзвіночки в спілкуванні, що робити, якщо все-таки зіткнулися з насильством будинку, і про допустиму самооборону, звичайно.
Бути красивою
Чоловіки в жінках і раніше бачать в першу чергу красу, а потім все інше, - саме до таких висновків прийшли соціологи. Нас з ранніх років вчать, що краса - це дуже важливо, може бути навіть першочергово для всієї нашої подальшої життя, і за нею вже йдуть всі інші якості і особливості.
При цьому вимоги, що пред'являються до зовнішнього вигляду жінок, часто виявляються вкрай подвійними: вони повинні показувати вигини тіла, але не занадто очевидно, щоб не уславитися непристойними. Фарбуватися, але не надто яскраво, адже тоді це буде виглядати смішно. Зовсім без косметики теж не можна, так ходять тільки сині панчохи. Список можна продовжувати до нескінченності. Іноді грань між вірним і невірним настільки невловима, що не звалитися в одну з крайнощів просто неможливо.