У новому проекті на телеканалі ТНВ майже щодня в будні дні будуть виходити інтерв'ю з видатними татарськими вченими та експертами.
Сорокових героєм спеціального проекту став кандидат фізико-математичних наук, доцент Інституту розвитку освіти РТ Лотфуллін Марат Вазиховіч.
В інтерв'ю кореспонденту ТНВ Лотфуллін розповів про згуртовуванні і облагороджування народів при знанні декількох мов, про національну освіту на початку XX століття, а також про татароязичних фахівцях.
«Є освіту на татарською мовою, а є російською - вони по зміст нічим не відрізняються»
- Ви стояли біля витоків національної освіти в 90-х роках. Які досягнення і успіхи ви сьогодні можете бачити?
- Так, я був одним з людей, які займалися національною освітою. Тоді працювала величезна група педагогів, це колективний труди і одна людина ніколи не зможе зробити таку роботу. Справа в тому, що ми вживаємо словосполучення рідна мова, воно використовується і в перепису, і народ його вживає, але при цьому у нього різний зміст розуміння в світі і в Росії. Наприклад, в Росії в інтерпретації Тишкова - це мова, якою володіє людина. У світі вважається рідною мовою - мовою свого народу.
- А різниця є?
- Різниця велика! Людина може не володіти рідною мовою і це є ознакою асиміляції. Наприклад, за переписом 2010 року татар 5 мільйонів з них 1 мільйон не володіють мовою. Це означає, що у татар до 2010 року показник асиміляції 25%. Я думаю, по результату перепису цього року цей показник підвищиться. Тому рідна мова - це мова твого народу. Для татар не є російську рідною мовою, навіть якщо вони не володіють татарським.
- Тобто ідентичність і мова пов'язані?
- Дуже пов'язані! Згодом не володіння мовою все одно призведе до того, що людина втратять культуру свого народу.
- Через скільки поколінь?
- Приблизно через 2 покоління. Я б хотів зупинитися на питанні національної освіти, який має на увазі, що є якась нейтральна освіту. Але, будь-яка освіта національне. Тому термін національна освіта - лукавий, який застосовується тільки в нашій країні. Є освіту на татарською мовою, а є російською - вони по зміст нічим не відрізняються! Такі ж загальнолюдські цінності і знання.
- Роль національної освіти і рівень володіння мовою це теж взаємопов'язані поняття?
- Так, звичайно, безпосередньо! Тому що мова не передається у спадок. Кожна людина народжується на світ без мови.
- Але ми ж говоримо, що є ще фактори середовища, сім'я або тільки школа?
- Школа - превалюючий фактор! Сім'я тільки коли людина спить. Адже все життя відбувається в дитячому саду, на роботі, в школі.
- Але багато ж кажуть, що татарська мова потрібно зберігати в родині ...
- Якби це було так, то казанські татари не обрусіли б і їхні діти теж. Адже коли вони приїхали з села їх рідною мовою був татарський, вони спілкувалися на ньому, але їхні діти вже спілкувалися російською.
«Татари увійшли в Росію зі своїми землями, вони з місяця не звалилися!»
- Як ви домагалися освіти рідною (татарською) мовою в 90-і роки? Що ми отримали зараз?
- 90-ті роки - це роки ренесансу, відновлення. Якщо подивитися на історію, то татари завжди мали дуже хорошою системою освіти. До приєднання до Росії і після приєднання до Росії ця система збереглася. Звичайно, десь 200 років це було підпільно, але з 1700 року вже офіційно дозволили відкривати мечеті і при них медресе і все татари отримували освіту.
У 1870 році в Росії була прийнята програма про освіту інородців, вона була прийнята Толстим. У ньому є окремий, великий розділ для татар. А після революції було створення на державному рівні освіти на татарською мовою. Велика Жовтнева революція було національно-визвольної за своєю суттю. Деякі народи взагалі звільнилися, наприклад фіни, поляк створили окрему державу. Татари по історичній долі залишилися в складі Росії, але для них були всі умови для розвитку освіти.
- Це ж тривало недовго?
- До 1934 року. До цього татари не мали державного утворення, воно існувало за рахунок народу. Освіта було тільки російською мовою і безкоштовним, а татари навчалися за свій рахунок. Більш того, в медресе було заборонено вивчати математику, хімію, біологію. Медресе «Іж-Буби» знамените тим, що там почали викладати предмети на татарською мовою і за це їх на 10 років посадили у в'язницю.
У 1920 році була створена Республіка Татарстан, але вже в 18-му році першим з декретів було впровадження безкоштовного, обов'язкового, початкової освіти на татарською мовою. Вівся облік всіх дітей шкільного віку, на всіх рівнях, аж до університету. Я дивився архіви в Москві, там зберігаються дані по кожній школі по всіх регіонах Росії.
- Як це все відбувалося?
- Були надруковані підручники, готувалися вчителів на місцях в Омську, Томську, Уфі, Оренбурзі. Працювали педучилища, педагогічні інститути. У видавництві «Просвещение» видавалися книги, в Казані працював тільки філія. Ці підручники поширювалися по всій Росії. У міносвіти був відділ національної освіти, який все контролював. У Росії немає діаспоральних татар, тому що Росія - батьківщина татар. Татари, що живуть в США - діаспора. Татари увійшли в Росію зі своїми землями, вони з місяця не звалилися!
У 1934 році дозволили вільний вибір мови навчання, яким ми хвалимося. Але це за всіма основам педагогічної науки не є прогресом, тому що всі великі педагоги Каменський, Дистервег, Ушинський говорили, що освіта повинна бути на рідній мові. Дистервег говорив: «Педагоги повинні володіти не тільки мовою викладання, вони повинні бути представниками цього народу, носіями культури».
Пізніше школи з татарською мовою стали закриватися, підготовка педагогів припинялася. Але особливий натиск почався в 1937 році, вже ввели обов'язковий іспит з російської мови, а з рідної мови скасували, писемність перевели на кирилицю. Під час ВВВ всі педагогічні вузи в інших регіонах закрилися через відсутність грошей і газети теж. А природно школи без підготовки вчителів закриваються.
У Татарстані вже 4 роки вчителі на татарською мовою не готуються.
- Ви маєте на увазі кого?
- Математики, хіміки, біологи.
- Тобто це ті, хто повинні викладати на мові?
- Так! Тому що я зик це сокира, а щоб зробити виріб - потрібен майстер. У Татарстані була інша політика, більш поглиблена - татарську мову був оголошений державним, і була прийнята програма впровадження татарської мови в життя. Зараз у нас татарську мову не застосовується в життя. Але на татарською мовою можна реалізувати вищу освіту, виробництво. Татарська мова включений в число європейських мов за допомогою фінів. Наприклад, я виступав з доповіддю на одній з конференцій в Москві про досвід роботи шкіл з татарською мовою навчання, я сказав, що всі предмети викладаються на татарською мовою. Із залу здивовано запитали: «Як? Ви викладаєте математику на татарською мовою? А де ж ви берете терміни? », А я говорю там же де ви, хіба математика, синус і косинус це споконвічно російські слова ?! Звичайно, ні! Я зміг їх переконати.
- Чому тоді батьки бояться віддавати своїх дітей в національні гімназії?
- Тому що йде пропаганда! Татари не знають своїх вчених. Татари у нас асоціюються з ким? З танцюристами, співаками, в крайньому випадку журналістами та письменниками. А у нас дуже багато вчених знаменитих ні тільки в Татарстані, але і у всьому світі! Наприклад, Рашид Сюняєв, він дуже турбується про те, що в казанському університеті немає татарської мови, і мріє про це, каже про це на кожному конгресі.
- Але у нас же є інститут татарської мови, перекладознавства ...
- Ви помиляєтеся, по татарській мові. На мехматі, фізматі, біофаку його немає, а фахівці в цих областях є!
- Це, напевно, останнє покоління?
- Ні! Ми в 90-і роки даремно не сиділи, ми випустили дуже багато учнів, які володіють татарською мовою.
- Може бути, варто побудувати національний університет?
- Університет має на увазі бути полілінгвальним, в тому числі і татарський. Недолік всіх наших російських вузів - там немає міцного англійської мови. Наприклад, я в аспірантурі вивчив англійську, тому що вченому, щоб бути на передовій лінії науки повинен володіти англійською мовою. Наука універсальна! Ми живемо в Росії і повинні знати російську, але також і знати рідну мову, він не завадить, а збагатить кожної людини. Зараз в світі тенденція багатомовності та в компаніях заохочується володіння навіть домінантного народу мовами меншин. Це суспільство згуртовує, облагороджує і розширює знання.
- Полілінгвальное освіту це загальносвітова практика?
- Так! А рідна мова є головною освітньої компетенцією. Тобто Людина, що стриму рідною мовою, не рахується освіченою людиною.
Артур Исламов: «Якщо взяти сучасну татарську музику, таке відчуття, ніби трохи застрягли в 90-х» - відео
Табріс Яруллин: «Національна бібліотека це територія не тільки для кави та фото в Instagram, це територія смислів» - відео
Римма Бікмухаметова: «Замість того, щоб випускати татарські довідники і товстелезні книги, краще зняти шалене кіно» - відео
Ильгиз Шайхразіев: «Дітям потрібно пояснювати, що це твій рідний татарську мову, залежить зернятко, і воно проросте» - відео