Глава МІДa Вірменії Ара Айвазян розповів в інтерв'ю
про розвиток російсько-вірменських відносин, позиції Єревана по статусу Карабаху, а також про те, чи готова Вірменія до переговорів з Азербайджаном.
Як зазначає агентство, інтерв'ю з міністром було запрошено ще в січні, до кризи, що вибухнула внутрішньополітичного конфлікту в Вірменії. Відповіді на питання РІА Новини надійшли в п'ятницю.
- Яким Єреван бачить в подальшому статус Карабаху, і в рамках якого переговорного формату він повинен визначатися: Росія-Вірменія-Азербайджан або все ж за участю співголів Мінської групи ОБСЄ? Чи розглядає Єреван варіант визнання Карабаху як незалежної держави в кордонах, заявлених в угоді від 9 листопада?
- Предметом тристоронньої заяви від 9 листопада є припинення вогню і всіх військових дій в зоні нагірно-карабахського конфлікту, а також розміщення в Арцах російських миротворців. Ця заява по суті окреслює наявне на момент його прийняття положення справ з розумінням того, що питання остаточного політичного врегулювання нагірно-карабахського конфлікту не дозволений. Виходимо з того, що виключно за допомогою переговорів можна вийти на рішення, яке буде враховувати права всіх і принесе мир і стабільність на Південний Кавказ. І в основі такого врегулювання має в першу чергу лежати визначення статусу Арцаха.
Сутністю нагірно-карабахського конфлікту є питання права народу Арцаха на самовизначення. Це право не може бути придушене або заморожено за допомогою сили. Вірменія виступала і буде надалі виступати з позицій визнання прав народу Арцаха на самовизначення і безпеку. Ні при якому статусі і ні за яких умов Арцах не може перебувати під юрисдикцією Азербайджану. Остання агресія ще раз підтвердила, що Арцах в складі Азербайджану буде означати Арцах без вірмен.
Ми всі пам'ятаємо етнічні чистки, організовані в кінці 1980-х і початку 1990-х років у великих містах Азербайджану, які не мали безпосереднього зв'язку з Нагорним Карабахом. 27 лютого виповнюється 33-тя річниця трагічних подій різанини вірменського населення міста Сумгаїт, вчиненої за участю влади Азербайджану.
Події в Сумгаїті і пішли погроми в Баку, що проходили під гаслом «Слава героям Сумгаїта», а також військові злочини і масові звірства, скоєні під час 44-денної війни азербайджанської армією на окупованих територіях Арцаха, зокрема, в Гадрутском районі, є наочним підтвердженням , що тільки реалізація права на самовизначення здатна забезпечити життя і безпеку вірменського населення на своїй історичній батьківщині.
Щодо формату врегулювання ми неодноразово заявляли, що співголовування Мінської групи ОБСЄ - це єдиний формат, який має міжнародний мандат, в рамках якого має бути досягнуто остаточне політичне рішення конфлікту. У зв'язку з цим наша позиція незмінна - ключові е питання мирного врегулювання на сьогоднішній день не вирішені. Це повністю збігається з думкою країн-співголів Мінської групи ОБСЄ, яке було чітко позначено також і в заяві від 3 грудня 2020 року.
Агресія проти Арцаха, використання сили як методу вирішення конфлікту - це виклик всій світовій спільноті, а також підрив посередницьких зусиль і авторитету співголів - постійних членів Ради безпеки ООН. Ми щиро сподіваємося, що співголови на практиці підтвердять свій мандат і ефективно очолять мирний процес.
Що стосується визнання Арцаха як незалежної держави з боку Вірменії, то Єреван залишається прихильним переговорного процесу. На сьогоднішній день в нашому порядку варто саме питання відновлення процесу мирного врегулювання, в результаті якого буде можливо забезпечити вихід на довгострокову безпеку і стабільність в нашому регіоні.
- Чи можлива ваша зустріч з главою МЗС Азербайджану? Чи ведуться переговори про організацію зустрічі лідерів двох країн?
- Ми ніколи не відмовляємося від зустрічей. Однак, будь-яка зустріч, якщо вона не організовується лише з метою констатації її проведення, повинна відповідати певним критеріям. В першу чергу, мова йде про створення відповідної атмосфери, про формування конкретної судової повістки, і, що не менш важливо, вона повинна проходити при наявності здатності домовлятися в іншої сторони.
- Які роботи ведуться з російськими миротворцями, Міжнародним комітетом Червоного Хреста і владою Азербайджану з пошуку безвісти зниклих і передачу тіл загиблих? Коли, за вашими прогнозами, може завершитися процес обміну військовополоненими, чи є точні дані про кількість полонених з двох сторін?
- Обмін військовополоненими, заручниками і іншими утримуваними особами передбачений тристоронньою заявою від 9 листопада 2020 року. У цьому напрямку на національному рівні ведеться скоординована міжвідомча робота. Вірменія виконала свої зобов'язання по передачі військовополонених за принципом «всіх на всіх». У протиставлення цього Азербайджан створює штучні й необґрунтовані перешкоди для негайного повернення вірменських військовополонених і утримуваних цивільних осіб.
Азербайджанська сторона маніпулює списком вірменських полонених і відмовляється визнавати факт утримання в полоні вірменських військовослужбовців і цивільних осіб. Більш того, офіційний Баку проти деяких військовополонених фабрикує кримінальні справи за вигаданими звинуваченнями.
Подібна поведінка Азербайджану не тільки суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, але також є безпосереднім порушенням положення тристоронньої заяви, тим самим ставлячи під сумнів реалізацію її положень в цілому.
Якнайшвидше і безпечне повернення усіх військовополонених є пріоритетом. В даному питанні ми високо цінуємо зусилля Російської Федерації як відповідального і неупередженого посередника в питанні повноцінного виконання домовленості про повернення військовополонених.
Завдяки спільним зусиллям стало можливим повернення на батьківщину частини вірменських полонених. Подальше зволікання з вирішенням даного гуманітарного питання, звичайно, не тільки погіршує біль вірменської громади, але є прямий виклик як Російської Федерації, як гаранта виконання тристоронньої заяви від 9 листопада, так і міжнародній спільноті в цілому.
- Як Вірменія ставиться до того, що в спільному центрі з контролю над перемир'ям присутні турецькі військові? Чи обговорювалося питання залучення вірменської сторони в роботу цього центру?
- Негативна роль Анкари в нагірно-карабаському конфлікті, і особливо в останній агресії, очевидна. Це, в першу чергу, відноситься до перекидання і активної участі терористів і бойовиків з підконтрольних Туреччини регіонів Близького Сходу, військово-технічному сприянню Азербайджану у війні проти Арцаха, а також неприкритого підриву трьох домовленостей про припинення вогню, що передували спільною заявою від 9 листопада.
Очікуємо більш адресного впливу міжнародної спільноти в інтересах досягнення того, щоб Туреччина переглянула своє відверто вороже ставлення до Вірменії і вірменському народу.
- Чи припустима для Єревана активна залученість Туреччини в переговорний процес щодо Карабаху?
- У переговорному процесі можуть брати участь сторони конфлікту і міжнародні посередники - співголови Мінської групи ОБСЄ. Туреччина ж, яка неприховано спонсорувала діяльність близькосхідних терористів в Арцах, а також задіяла свій військовий персонал і бойові безпілотники проти мирного населення Арцаха, вже відверто показала не тільки ступінь своєї залученості в конфлікт, але і її досконалу віддаленість від переговорного процесу.
- Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян раніше заявив, що в спільній заяві від 9 листопада є «тонкощі, які містять проблематичні питання», і навколо них і «навколо всіх цих питань ведеться активна дипломатична робота». Чи означає це, що Єреван має намір переглянути деякі положення заяви від 9 листопада? Чи вдається узгодити проблемні питання, в тому числі з обміну полоненими?
- Вірменія строго дотримується принципу виконання сторонами всіх положень заяви від 9 листопада 2020 року. З метою обговорення питань, пов'язаних з виконанням умов заяви, на національному рівні були сформовані міжвідомчі комісії. Виникаючі на певних етапах питання обговорюються в робочому порядку. Ми маємо намір і надалі дотримуватися даного підходу в реалізації тристоронньої заяви.
Однак по ряду питань ми спостерігаємо явне небажання азербайджанської сторони виконувати домовленості, в наявності довільна інтерпретація положень тристоронньої заяви, в тому числі і в частині положення про обмін військовополонених та інших утримуваних осіб.
- Єреван неодноразово заявляв про присутність в зоні конфлікту іноземних найманців, які воюють в складі ЗС Азербайджану. Чи залишається проблема актуальною після завершення військових дій? Чи може Єреван пред'явити докази присутності в Карабасі найманців з Сирії, і чи зберігається в зв'язку з цим загроза для регіону?
- З метою залучення в військові дії проти Арцаха Азербайджаном і Туреччиною були перекинуті в зону конфлікту іноземні бойовики-терористи - це факт був підтверджений нашими міжнародними партнерами і, в першу чергу, країнами-співголовами Мінської групи ОБСЄ на найвищому рівні.
На території Арцаха були затримані іноземні бойовики, які дали свідчення. Кримінальні справи передані до відповідних судових інстанцій.
Факт наявності на стороні Азербайджану іноземних бойовиків визнаний також рядом авторитетних міжнародних організацій. У заяві робочої групи ООН з питання про використання найманців від 11 листопада 2020 року говориться, що перекинуті в регіон найманці пов'язані з озброєними терористичними угрупованнями, причетними до скоєння військових злочинів і серйозних порушень прав людини під час сирійського конфлікту. У заяві однозначно відображена роль Туреччини в перекидання іноземних найманців.
Всі іноземні найманці, перекинуті Туреччиною і Азербайджаном в зону нагірно-карабахського конфлікту, повинні бути негайно і повністю виведені з регіону. Рішення керівництва Азербайджану перетворити свою країну в турецька сателіт і вогнище тероризму є серйозною загрозою не тільки для регіональної, а й для міжнародної безпеки.
- На якому рівні зараз знаходяться вірмено-російські відносини? Чи бачите ви необхідність зміцнення двосторонніх зв'язків?
- Союзницький характер вірмено-російських міждержавних відносин вже зумовлює постійну, безперервну роботу в плані їх подальшого зміцнення і адаптації до сучасних реалій, обумовленим як часом, так і розвитку, які ми маємо на регіональному і глобальному рівнях. Ми маємо намір цю роботу проводити в узгодженому ключі, виходячи з необхідності забезпечення корінних інтересів народів наших країн. Природно, міцною основою для цієї роботи завжди була і буде дружба народів наших країн.
Очевидно, що відповідний розвиток в вірмено-російських відносинах буде зачіпати не тільки одну окремо взяту сферу взаємодії, а й інші області, які цілком залучені до порядку нашого союзницького співробітництва.
Цю роботу ми маємо намір проводити в рамках наявних у нас міждержавних механізмів взаємодії. Йдеться і про міжурядової комісії з економічного співробітництва, і про міжпарламентську діалозі в рамках великої комісії і відповідних профільних комітетів, це також робота в рамках військово-технічної комісії та в інших форматах. Природно, все це буде просуватися за активної координуючої ролі зовнішньополітичних відомств наших країн.
Хочу особливо підкреслити важливість інтенсивного діалогу, який ми ведемо і мають намір нарощувати на рівні дипломатичних служб Вірменії та Росії.