Ми цього року не їдемо в Таїланд, та й взагалі у відпустку, а ностальгія мучить. Хоча б подивитися на теплі країни. Якраз до речі вийшов новий російський фільм «Хеппі-Енд» ( «Ксенофонт»).
Досить легка фантазія режисера: літній Ксенофонт прокинувся на березі Сіамської затоки (конкретно - на Ко Чанг), нічого не пам'ятаючи. Без грошей і документів. Після низки пригод, через поліцію, потрапляє на громадські роботи в готель до співвітчизниці Ірині. Загалом, починає життя з повного нуля. Ксенофонтові потрібно розібратися хто він, звідки, знайти гроші на дорогу додому і т.д. і т.п.
Як не дивно, у всіх джерелах фільм значиться як комедія. Але це не правда. Швидше красива, ностальгічна замальовка. Недотрагедія з нотками іронії.
У головній ролі 60-річний син самого Арчила Гоміашвілі (Остап Бендер) - Михайло Гоміашвілі. У перший момент чомусь здалося, що в головній ролі Микола Дроздов. До речі, на наш погляд, добре б на місці акторів виглядали б Федір Добронравов і Ірина Розанова: типажі відповідні.
За настроєм чимось мені здалася схоже на «Дикунів» Віктора Шамірова (2006). Трагікомедія місцями дуже особиста, душевна, якась лампова, чи що. Фільм просто про життя і місце людини в ній. Ні про що і про все. Мабуть, неймовірно особистий для творців цього твору.
«Хеппі-енд» стануть більш доступними «тайського вояжу Степанича», «Все включено» та інших російських фільмів «про подорожі за кордон».
Фото з нашого особистого фотоархіву
Що не дуже сподобалося: фантазія, фантазією, але просто автор цієї замітки якось кілька місяців прожив на тайському острові Чанг (провінція Трат). Звичайно, кіно - як бальзам на душу. Там і сям миготять знайомі околиці. Прямо в парі моментів відчуваєш, що потрапив туди назад.
Але є серйозні нестиковки:
1. Не з чуток знаю про суворості тайського міграційного законодавства. Будь-яка робота, навіть волонтерство, вимагають робочої візи. Інакше - штраф, депортація, можливо IDC (сувора тайська тюрма), і внесення в чорний список на 99 років. Ну, і взагалі, з візами там складно: спокійно жити (а тим більше нелегально працювати) довгий час не вийде. Ну, не вийшло б головному герою, та й іншим персонажам, спокійно працювати на чужині: рибалити, проводити екскурсії, робити масаж, тримати готель, крутити фаєр-шоу і т.д.
2. Дивно, що місцеві бандити злякалися чогось там бормочащего російського старого. Бачив я подібних тайців. Вони і чорта лисого не бояться. Що їм там російська мафія. Ну, і момент загальної любові і примирення з бандитами так само не дуже ясний. Фільм, по суті, страждає відсутністю протагоніста. Занадто солодко складається для Ксенофонта ситуація. І гроші йому, і жінку, і славу, і шана. Ну, фантазія і є фантазія. Не буває так ні в Росії, ні, тим більше, на чужині.
3. Не зрозумілі мотиви введення персонажів-дівчат з танцями і шоу вогню. Тільки хіба що заради краси.
4. Так і не роз'яснили, ким же був головний герой до амнезії.
Для ностальгують по подорожам, та й взагалі по добрим фільмам з хорошим смаком - рекомендуємо. Рідкісний випадок у вітчизняному кіно, коли фільм хочеться коли-небудь переглянути. На тверду четвірочку, що на теперішній час непогано.