Зараз дуже багато говориться про переваги природного батьківства, зокрема - про користь грудного вигодовування.
Виявляється, мами, які тепер бабусі, з їх «ми всі немолочні, порода така» не цілком праві. А «погодуй, зваж і догодовування сумішшю до норми» - теж пережиток минулого. І можна годувати довше року. Безліч міфів, які прийшли до нас з минулого, сучасні фахівці розвіюють. Однак з'явилася та категорія жінок, для якої складності з грудним вигодовуванням, стали багаторічної болем. Ось історії декількох з них.
Маргарита: «Кинула годувати після місяця спроб»
Моєму синові вже чотири роки, і я кожен день собі кажу:
- У нього нормальний імунітет. Він нічим не відрізняється від дітей, яких годували грудьми хоча б до півроку. Моя дитина зовсім від цього не постраждав.
Від майже повної відсутності ГВ постраждала тільки я сама. В вагітність мені навіть в голову не прийшло, що до цього треба якось готуватися. Чомусь вважала, що природа все зробила за мене. У мене ж є груди, а, значить, я зможу нею вигодувати будь-яку кількість немовлят. Як же може бути інакше?Син в пологовому будинку груди просто не взяв. Він настільки лінувався смоктати, що просто лежав під моїм боком, поки не засинав від голоду. Звинувачую в цьому те, що трохи не дійшла термін. Немовля було фізично слабенький. За два тижні він не просто не відновив втрачений в перші дні вага, він продовжував худнути. Лікар на прийомі окинула мене презирливим поглядом і сказала:
- догодовувати сумішшю.
Не передати словами, який поганий матір'ю я себе відчула. Стала шукати консультанта з грудного вигодовування. Але я живу в маленькому провінційному містечку, тут таких фахівців просто немає. Звернулася дистанційно. Консультант по скайпу категорично звеліла мені ніяку суміш в раціон не вводити, годувати виключно грудьми, не давати засипати.
- Через три дні ситуація зміниться на краще, - обнадіяла вона мене. Я перевела гроші за спілкування і стала робити, як сказали.
Нічого не змінилося. Дитина спав на грудях. Його вистачало буквально на два ковтки, потім від голоду і втоми він засинав.
Цікаво: Зоряні мами, яких постійно критикують, але їм все одно
Я змирилася і дала суміш. Жевріла надія, що малюк буде на змішаному харчуванні, тобто все одно отримає достатньо корисного материнського молока. І він їв і прекрасно заснув. Це була перша ніч, коли дитину не мучили гази. Розумію, суміш більш важка їжа, уві сні було простіше її перетравити. Але після грудей він заливався плачем, тягнув ніжки до живота і дуже мучився. Пляшка суміші - і ніяких проблем. Погодувала грудьми, догодовування замінником - знову моторошний рев і страждання.
В місяць сина я плюнула і припинила експериментувати з ГВ - як це прозвав мій чоловік. Після цього проблем з животом ми не знали взагалі. Все налагодилося моментально. А я дуже страждала. Виходить, що я - якась недоженщіна?
Тамара: «Перестала годувати через ліки, потім не змогла відновити ГВ»
Всім досі кажу, що годувала дитину до року. Насправді брешу. Приблизно в доччині три місяці я захворіла. Лікар виписав антибіотики і категорично наказав закруглятися з грудним вигодовуванням.
- Ви ж не хочете, щоб препарати вплинули на здоров'я вашої дитини?
Зрозуміло, я не хотіла. Але і закінчувати годувати я не планувала. Я почитала історії мам, які в подібній ситуації примудрилися відновити ГВ після закінчення курсу лікування. Мій планувався на тиждень. Тобто через дві я збиралася знову годувати доньку.
Грудне вигодовування для мене було найзручнішим варіантом харчування. Через свого способу життя я багато їжджу і навіть літаю. Думка про те, що доведеться всюди тягати додаткову вагу, мене дуже гнітила. Це ж банку суміші, пара пляшок, вода, термос з окропом - стільки всього треба мати при собі! А так - дістала груди, і малюк нагодований найкращою їжею в світі, яка ще й потрібної температури. Нічого гріти не треба.
Читайте також: Такі різні вагітності: як я першу пролежала, а другу пробігла
Для відновлення ГВ мені порадили, так званий, «метод гнізда». Кілька днів лежати з донькою в ліжку, маючи контакт шкіра до шкіри, і давати їй груди на кожен писк. Я підготувалася. Поставила все необхідне поруч з ліжком. Вставати збиралася тільки в туалет.
Але з нами цей чудовий метод не спрацював. Чи то дочка звикла до суміші по годинах, то чи на мою лактацію вплинули препарати. Загалом, вона особливо груди не брала, а у мене не збільшився обсяг молока. Без суміші ми протрималися чотири дні з горланять від голоду, погано сплячою дитиною.
У мене від стресу трохи дах не поїхала. Зараз розумію, що, коли прийшов з роботи чоловік поспостерігав цю картину і дав доньці суміш, він, можливо, врятував нас обох. Я вже від крику і безплідності спроб була в неадекватному стані. З тих пір дитина повністю на штучному вигодовуванні. Плюс є - можемо з чоловіком вставати до неї вночі по черзі. Мінус - моє почуття провини і пригнічений стан.
Аліна: «Завжди знала, що ні вигодую немовляти»
У нас в родині ні в кого не склалося з грудним вигодовуванням. Мене мама годувала три місяці. З братом їй вдалося протриматися півроку - і вона вважала це невимовною удачею. Фразу про те, що ми все «немолочний породи» я слухала мало не з дитинства.
В вагітність ще підключилася свекруха з її рекомендаціями.
- Чотири місяці на грудях - більш, ніж достатньо, - авторитетно заявляла вона. - А то зараз годують однорічних слонів! В цьому молоці вже і користі ніякої немає, вони все годують! Краще б про психіку дітей думали - вони ж уже голі мамині титьки запам'ятати можуть!
Я була в першу вагітність не тільки юної, але і дуже зайнятою. Мені потрібно було закінчити інститут. Тому я дуже розраховувала на допомогу обох бабусь і їхні поради. По суті - передала відповідальність за дитину старшого покоління.
Читайте також: Психологічні практики для зміцнення зв'язку з дитиною
А молоко у мене прийшло мало не відразу після пологів. Його було досить для трьох немовлят. Могла працювати годувальницею. Але вдома мене вже чекали кілька банок з сумішшю. Її стали давати практично відразу після виписки.
Я отримувала величезне задоволення від грудного вигодовування. Хоча очікувала обіцяних «жахів» - тріщин, болів, лактостазу. Нічого цього не сталося. Але і усвідомити, як мені пощастило, я не змогла. Передала дитини бабусям - вони догодовування сумішшю. Потім донька і сама стала відмовлятися від грудей. З пляшечки-то пити зручніше. Ось і вийшло, що я відгодувала ті самі прогнозовані чотири місяці.
Дуже сумувала за ГВ. У мене як ніби відібрали щось дуже важливе. Я просто тоді не зрозуміла, в чому справа. Через кілька років я народила другого і годувала до двох років. Це був щоденний кайф, який не зрозумів ніхто в родині. Як це - хотіти самої годувати своїх дітей? Це ж муки, це постійна прив'язка до немовляти! Так могла б бабуся до себе забрати, міг би чоловік вночі встати, а я вирішила сама. Божевільна мати якась.
Я ж надолужила те, чого мені не вистачило зі старшою донькою. Шкодую, що не вистачило тоді мізків не слухати порад і просто годувати немовля.
Коли ГВ потрібно не тільки дитині
Зараз консультанти по грудному вигодовуванню часто говорять про те, що це необхідно не тільки дитині, але і його матері. Звичайно, дітки-штучники теж отримають і якісне харчування, і досить материнської уваги. Але приклади цих жінок говорять про те, що мама може роками звинувачувати себе за невдачу. Однак часом треба пробачити собі такі речі і спокійно виховувати своїх дітей далі. Жінкам навіть тут потрібно підтримувати себе, а не засуджувати.