Я готовий розповісти вам страшну правду про шопоголіків-мужиків ...
Я не знаю, хто придумав міську легенду про жінок-шопоголіків, які в будь-якому магазині втрачають волю. За моєю (короткої, правда) вибірці цього не видно. Навпаки, я готовий розповісти вам страшну правду про шопоголіків-мужиків. Коли за продуктами ходить мій тато, його метод покупок нагадує килимове бомбардування. Навіть за часів радянського дефіциту йому вдавалося скуповувати пів-магазину. Ще з дитинства пам'ятаю, з якою тривогою мама в такі дні чекала його біля вікна.
- Ну, так я і знала, знову!
Ми з братом бігли дивитися.
Вулицею йшла жива ілюстрація з поеми Маяковського про Петю: «Сам собі під вечір в будинок сто пакетів ніс з працею, а за татом, один за одним, сто кошиків несе прислуга».
Тільки за тим винятком, що прислуги у нас, звичайно, не було, і сто кошиків теж ніс тато. Через п'ять хвилин в передпокої наступав судний день.
- Витенька, навіщо ти купив цю швабру ?! - вигукувала мама.
Маму можна зрозуміти. Вона-то якраз робить покупки з точністю ювеліра. У неї всі ходи записані, і, якщо список з десяти пунктів, то ніяка одинадцята єресь туди не пробереться.
- Витенька, ти невиправний.
Витенька дійсно невиправний. Тому що це не примха, а родове прокляття. Таким же був дід. Дід ходив в магазин з авоською. Все продавщиці в окрузі його любили. Він не ображав нікого, навіть галантерею, в якій розбирався погано. З його авоськи вічно щось стирчало. Одного разу з його авоськи стирчала швабра.
- Феденька, навіщо ти купив цю швабру ?! - вигукнула бабуся.
- Ти розумієш, у нас антресоль довга, а стара швабра коротка - до моїх валянок НЕ дістає.
Ось чому мій тато притягнув тоді цю злощасну швабру. Це наш сімейний незакритий гештальт по чоловічій лінії. Дружина моя по частині покупок дасть фору моїй мамі. Це чистий снайпер. Одного разу вона пішла за пакетом молока і повернулася з пакетом молока. А я...
Одного разу я повернувся з магазину з трьома сумками. Мене не врятувало навіть те, що інші п'ять сумок я до часу сховав в міжквартирні холі.
- Олеженьке, навіщо ти купив цю швабру ?! - вигукнула дружина. Я відкрив було рот. - У нас навіть антресолі немає!
Свого часу моя мама завбачливо повідала невістці зловісне переказ нашої сім'ї.