Розповідаємо, звідки беруться конфлікти між братами і сестрами (і як тримати їх під контролем)
Здається, ворожнеча між братами і сестрами існувала завжди, незалежно від того, в яку епоху або в якій країні вони ростуть. Мати двох дітей і журналістка The New York Times Джессіка Гроус вирішила розібратися, чому сиблинги ворогують, і як можна скоротити кількість кровопролитних боїв в сім'ях, в яких більше однієї дитини. Перевели її статтю з невеликими скороченнями.
За час пандемії мої чотирирічка і восьмирічка зблизилися так, як ніколи раніше: я по кілька разів за вечір чую, як з їх кімнати доноситься хихикання. Але чим більше часу мої дівчатка проводять разом, тим більше вони сваряться.
Найчастіше мої діти сваряться на грунті несправедливості або в боротьбі за місце в черзі.
Найабсурдніша сварка з недавніх сталася цієї осені, коли ми прийшли робити щеплення від грипу. Дівчата посварилися через те, кому першому зроблять щеплення. Моя старша дочка «перемогла» в суперечці, але поки вона підходила до кабінет щеплення, вона зрозуміла, що щеплення насправді була досить сумнівною нагородою.
В ті дні, коли ми всі разом замкнені будинку, і скандали переростають в справжню драму, ми з їхнім батьком починаємо турбуватися, що десь на своєму рідному шляху ми згорнули зовсім не туди, раз допускаємо таку кількість чвар. Але, якщо вірити Джанін Вівон, професору психології з Університету Нью-Джерсі, яка вивчала ворожнечу між братами і сестрами, то «змагальність між сиблингами - це просто існуючий факт. І ми, як батьки сіблінгов і батьки дітей, можемо лише спробувати справлятися з цим якнайкраще ».
Дослідження показали, що конфлікти між сиблингами можуть відбуватися до восьми разів на годину (прим. Ред .: Аааааа!). Інше дослідження показало, що відносини між сестрами виявляються найближчими, а ось пари, які включають в себе братів, конфліктують найбільше.
Кількість конфліктів знижується в пубертатний період, вони ніби згладжуються. Ранній і середній дитячий вік - це найскладніший період в плані агресії.
Марк Ітан Файнберг, професор Університету Пенсільванії, дослідник в області здоров'я і розвитку людини
У дослідженні, співавтором якого є Файнберг, згадується Книга Буття, що включає в себе «основоположні історії для західної духовної культури». У ній безліч сюжетів про кровожерливих і заздрісних братів - наприклад, про Каїна й Авеля або про Якова і Ісава. І всі ці історії розкривають «теми, які дослідники вивчають зараз: підлі вчинки, боротьбу за батьківську любов і ресурси, втягування дітей в конфлікти батьків».
Протиборство між сиблингами існує так давно, що кілька сотень років тому, коли дитяча смертність була значно вище, діти до п'яти років, у яких були близькі за віком брати або сестри, гинули з більшою часткою ймовірності. Ці смерті, швидше за все, були пов'язані з «зростанням кількості дитячих інфекційних захворювань в таких сім'ях, недостатнім харчуванням матері і, можливо, з боротьбою в цілому за батьківську увагу», як каже Сара Уолтерс, доцент демографії з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини. Знаючи це, я почала по-іншому дивитися на сварки моїх дітей через морозива.
І хоча зараз більшість сіблінгов не борються за буквальні крихти, з психологічної точки зору, ці конфлікти виконують певну мету: вони допомагають дітям з'ясувати, що в них є особливого і унікального, іншими словами це називається «диференціацією». Діти хочуть, щоб батьки приділяли їм особливу увагу, так що, за словами Вівон, вони «завжди будуть боротися за особливе ставлення до себе», в порівнянні з братами і сестрами. Але крім цього, їх інтереси і характери можуть формуватися навколо навичок і бажань їх сіблінгов.
Наприклад, припустимо, що ваш старший син - зірка футболу. Молодша дитина або діти можуть уникати занять футболом або тому, що вони бояться, що не так само хороші, як їх брат, або тому що бояться, що вони виявляться кращими нього - і цим вони теж не готові ризикувати. Або, може бути, вони обидва опиняться в футбольній команді, але старший - тому, що він старанно працює, а молодший - тому що він заробить собі статус місцевого жартівника.
Незважаючи на те, що конфлікти між сиблингами цілком очікувані, це не означає, що ви ніяк не можете на них вплинути. Ось п'ять рекомендацій від експертів по тому, як справлятися з тим, хто сперечається дітьми.
Розберіться, що є причиною конфлікту.«Зверніть увагу на те, що зазвичай відбувається перед тим, як розгориться конфлікт», - каже Саллі Бевіл Хантер, доцент в області дитячих та сімейних досліджень з Університету Теннессі.
Наприклад, якщо ваші діти кожного разу сваряться, коли грають у відеоігри, будьте неподалік, коли вони сідають пограти. Прислухайтеся до конкретних словами і інтонаціями, щоб визначити ті, які звучать агресивно, і постарайтеся втрутитися до того, як ситуація вийде з-під контролю.
Допоможіть їм навчитися вирішувати конфлікт.Після того, як всі заспокоїлися, спробуйте посадити своїх дітей і обговорити проблему «без звинувачень і осуду», радить Файнберг. Дайте кожній дитині можливість висловитися, не перебиваючи його, і запропонуйте кожному з них придумати спосіб вирішити проблему.
Уже в молодшому шкільному віці діти здатні «оцінити, які з цих рішень вигідні для всіх, і які з більшою часткою ймовірності будуть працювати і приносити задоволення в подальшому». Також важливо навчити їх повертатися до проблем, коли якісь рішення перестають працювати.
Хваліть їх при всіх, але критикуйте на самоті.Якщо ваші діти виявляють доброту один до одного, «хвалите їх сильно і голосно», говорить Хантер. Наприклад: «Мені подобається, що ти дозволив сестрі пройти першою!» Але якщо ви лаєте їх, постарайтеся зробити це так, щоб інша дитина вас не чув, тому що інакше він зможе використовувати це в якості зброї.
Наша старша дочка користується будь-якою можливістю покомандувати своєю молодшою сестрою ( «Пам'ятаєш, мама сказала, що тобі не можна стрибати з дивана!»), Так що я прийняла цю пораду на свій рахунок.
Постарайтеся знайти моменти, які всіх об'єднують.Темпераменти і характери ваших дітей можуть бути схожі, а можуть бути і немає. Вони обидва можуть любити танцювати, а може бути, один любить танцювати, а інший просто хоче пограти в шахи. Один може бути консервативним, а інший, навпаки, волелюбним. «Постарайтеся знайти спільні заняття, які дозволять всім проявити гнучкість, і при цьому підтримувати контакт один з одним», - радить Джанін Вівон.
Я навела приклад сімейних вечорів з переглядом фільму як одне з таких занять, але зазначила, що зазвичай у нас йде неймовірно багато часу на те, щоб вирішити, який фільм ми дивимося, бо все постійно сперечаються.
Те, що це займає багато часу, не применшує того факту, що це щось цінне, - каже Вівон. - Ви будете стикатися з конфліктами, цього ніяк не уникнути.
У підсумку ми все сідаємо разом, спілкуємося один з одним, їмо попкорн, а наші діти отримують цінні навички, наприклад, такі, як вміння знаходити компроміси, навіть якщо ми дивимося «Історію іграшок» в п'ятнадцятий раз.
Спеціальна рада на час пандемії.«Ми всі проводимо один з одним більше часу вдома, особливо взимку, - каже Хантер. - Я думаю, деякі з цих конфліктів цілком реально вирішити, запропонувавши дітям погуляти або побігати по дому ».
Діти стають нервовими, коли вони довго перебувають у замкненому просторі, так що трохи фізичної активності - навіть якщо це домашня смуга перешкод, зроблена з подушок, - допоможе розрядити обстановку.
Ще почитати по темі
Термін «сиблинг» позначає дітей одних батьків - братів і сестер