23 лютого відбулися перші очні переговори президентів Білорусі і Росії в 2021 році. В ході зустрічі, яка тривала більше 6 годин, глави держав повернулися до питання узгодження «дорожніх карт» щодо поглиблення інтеграції в Союзній державі. Був зроблений акцент на розвиток економічного, податкового та оборонного співробітництва, а також виробництво російської вакцини «Sputnik V» в Білорусі. Детальніше про те, який план дій на 2021 рік погодили Олександр Лукашенко і Володимир Путін, читайте в статті директора громадського об'єднання «Центр вивчення зовнішньої політики і безпеки», наукового співробітника Інституту історії НАН Білорусі Дениса Буконкіна.
контекст
Перша зустріч Олександра Лукашенка і Володимира Путіна після виборів президента в Білорусі в вересні минулого року проходила в момент найбільш масових виходів протестуючих на вулиці Мінська. Зараз протести практично зникли з вулиць білоруської столиці. З іншого боку, білоруська сторона акцентувала увагу на тому, що і Росія зіткнулася з протестами на власній території.Відбулося в Мінську Всебілоруські народні збори підвело підсумок під попереднім 5-річним періодом розвитку країни і намітило перспективи на наступну п'ятирічку. Було озвучено і ряд питань, безпосередньо зачіпають інтереси Росії і Союзної держави. Все це в певному сенсі задавало тон двостороннім переговорам президентів. Саме тому міг бути обраний особистий і закритий характер зустрічі, на якій були присутні тільки президенти і при цьому без краваток, що передбачає відвертий обмін думками, а не просто озвучування заздалегідь вироблених позицій.
Головні акценти
В рамках озвученої інформації про підсумки зустрічі, яка була досить бідною, погляд чіпляється за два принципових для обох країн моменту.
Перший полягає в тому, що робота над порядком поглиблення інтеграції в рамках Союзної держави, незважаючи на всі проблеми і кризи, що не була зупинена. На даний момент йде детальне опрацювання та узгодження 6 або 7 дорожніх карт з 33.
Експерти, які відстежують цю тему, можуть звернути увагу, що ситуація істотно змінилася з осені 2019 року, коли весь питання упирався в так звану 33-у «енергетичну дорожню карту». Тобто ряд карт були повернуті на доопрацювання, і є надія побачити їх фінальну версію вже в цьому році.
Крім того, важливою є ідея російського президента про необхідність нарощування взаємодії на рівні регіонів, тому що саме цей рівень допомагає підтримувати не тільки щільні економічні зв'язки, але служить основою культурних, гуманітарних, наукових та інших зв'язків між людьми, які становлять фундамент близьких дружніх відносин між нашими країнами.
Також в рамках зустрічі обговорювалася боротьба з пандемією і готовність російської сторони налагодити виробництво вакцини від коронавируса в Білорусі. Одночасно Лукашенко зазначив, що білоруські вчені також ведуть розробку власної вакцини, яка повинна бути готова до осені.
Разом з тим, з білоруської сторони прозвучала ідея про створення другого заводу азотних добрив в Гродно, який міг би компенсувати неминуче падіння споживання природного газу республікою після введення в експлуатацію БелАЕС. Прозвучала навіть конкретна вартість створення подібного об'єкта - $ 1,1-1,2 млрд.
Як позитивний фону переговорів не можна не згадати укладення угоди про переорієнтацію експорту білоруських нафтопродуктів з портів Литви та Латвії в російські морські перевалочні пункти. За умови збільшення логістичного плеча і в разі надання комфортних тарифів для білоруських постачальників, на даному транзит зможе заробити російська залізниця і російські порти. Одночасно це може послужити досить чутливою контрзаходом для провідних недружню політику по відношенню до офіційного Мінську Вільнюса і Риги.
Крім того, відновлення залізничного, а в перспективі і автомобільного сполучення, - це те, що хвилювало пересічних громадян обох країн і може стати позитивним сигналом для товариств Білорусі та Росії.
Разом з тим очікувано президенти обговорили можливості економічної кооперації, особливо на тлі досить сильно просів двостороннього товарообігу. Падіння на 15%, звичайно, не є смертельним, але завдає відчутного удару по підприємствам, залученим в двосторонню торгівлю.
Що буде далі
Що ще обговорювалося лідерами двох країн і до яких рішень вони прийшли, стане відомо трохи пізніше, коли за реалізацію намічених проектів візьмуться профільні відомства. Але факт того, що вже на наступний день після переговорів, що відбулися у лідерів двох країн відбулася телефонна розмова за темами функціонування податкової системи, питань кооперації в ВПК, посилення спільних оборонних систем, роботи ЗМІ, свідчить, що повістка у Росії і Білорусі досить широка і за одну зустріч всі питання не вирішити. Тому для того, щоб двом близьким народам стати ще ближче, чекає велика робота з вирівнювання умов життя людей і суб'єктів господарювання в Союзній державі.
Глави держав продемонстрували готовність до цієї роботи і бажання йти назустріч один одному в ці нелегкі часи, які ще ускладнюються і складними зовнішніми умовами для розвитку інтеграції.
Денис Буконкін, науковий співробітник Інституту історії НАН Білорусі, директор громадського об'єднання «Центр вивчення зовнішньої політики і безпеки»