11-12 лютого відбулося Всебілоруські народні збори. Форум мав забезпечити діалог влади з народом на тлі політичної кризи і окреслити напрямки реформ, необхідних для його подолання. Зокрема, Москва розглядала його як частину ініційованого Мінськом процесу по зміні Конституції. У тому, до чого в підсумку прийшли учасники ВНС і як озвучені в його ході ініціативи вплинуть на політику Білорусі, розібрався директор громадського об'єднання «Центр вивчення зовнішньої політики і безпеки», науковий співробітник Інституту історії НАН Білорусі Денис Буконкін.
Про що йшлося на ВНС
12 лютого завершилося Всебілоруські народні збори (ВНС), яке заявлено владою Білорусі як наймасштабніший форум народного представництва за останні 5 років. Даний форум зібрав дійсно велика кількість делегатів з різних куточків країни. Але сама процедура відбору дозволяє говорити, що на даний захід були відібрані в переважній більшості лояльні чинної влади люди.Сам по собі форум був націлений на обговорення ініціатив і пропозицій офіційного Мінська, про що на початку заходу не забув згадати президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко. У зв'язку з цим найбільш цікавими і змістовними були виступи представників діючої влади.
На жаль, під час ВНС не був представлений пропонований владою проект реформування Конституції, який повинен стати базовим варіантом для голосування на референдумі. Лукашенко обмежився в ході виступу обіцянкою перерозподілити повноваження і підготувати новий варіант Конституції до кінця 2021 р Отже, референдум щодо змін до головного закону країни зможе пройти не раніше, ніж на початку 2022 р та й то за умови його поєднання з місцевими виборами в січні. При цьому з вуст президента прозвучала, що Білорусь все-таки залишиться президентською республікою. Разом з тим, очікувано пролунала пропозиція про надання ВНС конституційного статусу як вищої форми народного представництва. Але дане побажання делегатів з'їзду так і залишиться побажанням, поки відповідні правки не будуть внесені в нову редакцію Конституції.
Отже, найбільш цікавими і змістовними стали виступи самого президента, міністра закордонних справ Володимира Макеєва, глави КДБ Івана Тертелю. Крім того, було місце і несподіваного виступу кандидата в президенти Анни Канопацкой, яке не увійшло в офіційну трансляцію.
Транзит влади і багатовекторність
З виступу президента можна було дізнатися, про те, що транзит влади в Білорусі все-таки можливий. При цьому однією з умов його стане недоторканність прихильників Лукашенка в разі приходу до влади альтернативних політичних сил. Окремо глава держави зупинився на збереженні Білоруссю багатовекторної політики, яка, однак, зазнала суттєвих змін.
Так, зазначено, що білоруси «незмінно готові вибудовувати відносини з усіма країнами і союзами на основі принципів рівноправності, взаємоповаги, невтручання у внутрішні справи». За словами президента, вони також зацікавлені «мати збалансовані різноманітні зв'язку із зовнішнім світом, перш за все економічні». При цьому важливі відносини з Євросоюзом, з яким у Білорусі «найдовша кордон і високий ступінь взаємозалежності економічного, соціального, культурного і, нарешті, політичного характеру». Не менш значущим вектором для білоруської дипломатії є країни так званої «далекої дуги», де важливе місце займає «близький, не дивлячись на географію, і дружній» Китай. При цьому основним економічним партнером і стратегічним союзником «була і буде» Росія.
питання інтеграції
Відносинам з Росією була взагалі присвячена окрема частина виступу Лукашенко. Зокрема, надано стратегічне значення відносинам Білорусь-Росія для всього регіону, збереження в ньому стабільності і миру. Вказується, що Білорусь виступала і виступатиме за економічну інтеграцію на пострадянському просторі як в двосторонньому, так і багатосторонньому форматі.При цьому зазначено, що союз Білорусі і Росії від кооперації в ЄАЕС і СНД відрізняє більш глибока інтеграція і в інших сферах, в тому числі в політиці і обороні. І зараз, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, понад 70% білорусів висловлюються за інтеграцію з Росією.
Разом з тим, підкреслюється, що створені в рамках Союзної держави органи ще не відпрацювали свій резерв, і тому про їх реформування говорити ще рано.
У своїй доповіді голова держави торкнувся і теми економічного союзу в рамках ЄАЕС, наголосивши на важливості досягнення синергетичного ефекту від формування спільного ринку. В інтересах Білорусі - створення повноцінного економічного союзу в рамках ЄАЕС: «Треба підвищити ефективність євразійського будівництва, принципово важливо досягти значимого, синергетичного ефекту від формування спільного ринку та об'єднання економічних потенціалів держав-учасників. Тоді ЄАЕС стане більш привабливим для інших партнерів, і не тільки на пострадянському просторі ». Саме на такий результат було націлене білоруське головування в ЄАЕС в 2020 р, і цю лінію країна має намір продовжити і надалі.
Що стосується Співдружності Незалежних Держав, то, за словами глави держави, незважаючи на об'єктивні складності, воно повністю зберігає свою актуальність як регіональна організація. «Ключовий пріоритет Білорусі в Співдружності залишається незмінним - розвивати об'єднання як механізм максимально вигідного економічного взаємодії», - зазначив Лукашенко. На досягнення цієї мети спрямовано головування Білорусі в СНД в 2021 р
За словами президента, продовжиться також військове і військово-технічне співробітництво з Росією та іншими країнами ОДКБ. При цьому зміцнювати обороноздатність країни офіційний Мінськ змушує напруження військово-політичної обстановки в східноєвропейському регіоні.
Лукашенко підкреслив, що в Польщі, країнах Балтії на постійній основі перебувають багатонаціональні сили НАТО, щороку проводяться десятки військових навчань з відпрацюванням перекидання великих контингентів військ з американського континенту в Європу. Кілька тижнів тому в Польщі навіть проводили зимові штабні навчання, під час яких моделювали на комп'ютерах майбутню війну НАТО з регіональним угрупованням військ Росії і Білорусі.
«Використовуючи ці вчення і той гамір, який піднявся насамперед в Польщі, вони мотивують додаткові асигнування на розвиток своєї армії в Польщі і військ НАТО», - зауважив білоруський лідер. Як крок у відповідь дії розглядається проведення спільних навчань «Захід 2021». Також було анонсовано зміна концепції національної безпеки країни.
Експорт і екстремізм
Не менш цікавим вийшло і виступ глави зовнішньополітичного відомства Макеєва, який запропонував прибрати з майбутньої Конституції положення про прагнення до нейтралітету. Це фактично означає відмову від ряду ініціатив, які повинні були перетворити Білорусь на своєрідний східноєвропейський аналог Австрії, Швейцарії або Фінляндії. Міністр також вважає, що в сучасних умовах доцільно змінити формулу експорту за принципом «третина - третина - третина», коли по третині поставок припадає на Росію і на ринки ЄАЕС, Євросоюзу, країн далекого дуги. На його думку, необхідно сконцентрувати половину експорту на ринках ЄАЕС, а решту розділити порівну між ЄС і країнами далекого дуги. Разом з тим, Макей виступає за збереження багатовекторності як базової основи зовнішньої політики країни.
Окремо необхідно звернути на виступ Тертелю, який як глава основний спецслужби країни заявив про існування ряду терористичних груп, які націлені на проведення ряду акцій в Білорусі. Таким чином, найближчим часом можна очікувати, що будуть порушені нові справи відносно протестуючих по досить серйозним обвинуваченням. Цілком можливо, дана активність охолодить запал людей, які збираються повернутися до протестної активності навесні 2021 г. Разом про те, з огляду на активність ряду телеграм-каналів, цілком ймовірно, що ця заява буде використовуватися в якості інфоприводи для розкручування інформації про «маховику репресій» і необхідності надання додаткового опору.
Виступи інших делегатів і висновки
Серед виступів інших делегатів безумовне увагу привернуло звернення Юрія Воскресенського. Він цілком очікувано запропонував амністію всім злочинцям, що розкаялися політв'язням. Однак факт каяття, по всій видимості, означає звернення до Президента з проханням про помилування, і фактична заборона займатися будь-якою політичною діяльністю в країні. Крім того, запропоновано назвати одну з площ на честь Росії, високо оцінивши таким чином її внесок в збереження державності і незалежності Білорусі.
В іншому виступи делегатів носили полемічний, а скоріше лоялістських характер по відношенню до діючої влади і зосереджувалися на питаннях, по яким або вже прийнято рішення, або думка оратора не сильно розходиться з офіційною позицією.
У цьому може бути головна небезпека для офіційного Мінська, оскільки це може створити враження відсутності серйозних альтернативних позицій з тих чи інших питань, або одностайності в суспільстві щодо підтримки поточної політики. На даний момент багато опитування, навпаки, свідчать про значне поділі суспільства і його поляризації. Свідченням цього може служити, в тому числі, то, що, згідно з замовленому до ВНС з опитуванням, менше половини населення підтримує ініціативу президента щодо надання Зборам конституційного статусу.
Відсутність серйозної дискусії і полеміки може діяти заспокійливо на владу, але не відображати реальний статус тієї чи іншої проблеми для білоруського суспільства. В цілому ж ВНС виконав свою функцію і став своєрідною відповіддю на дії опозиції, яка перебуває за кордоном. Саме тому, як видно, ЄС встиг офіційно заявити, що не розглядає збори в якості офіційного органу і його рішення не мають ніякої офіційної сили і легітимності.
З іншого боку, резолюція ВНС не є обов'язковою до виконання, та й самі збори на даний момент не володіє конституційним статусом. Тому очікувати якихось драматичних змін за його результатами було б, напевно, занадто наївним.
Денис Буконкін, науковий співробітник Інституту історії НАН Білорусі, директор громадського об'єднання «Центр вивчення зовнішньої політики і безпеки»